stoli76

Стаття Юрія Мірошниченка:

http://www.dt.ua/1000/1550/64862/

заохотила мене взятися за перо. Нарешті в законопроекті запропоновано доволі гарний варіант проведення виборів за відкритими списками. Решта попередніх проектів у цій царині були явно недосконалими.

Звичайно, ідеальний варіант – виборець ставить навпроти партії порядковий номер у списку кандидата, за котрого він голосує. Але за такої системи підрахунок результатів затягнеться на 3 доби. Тому Мірошниченком і Ключковським й була запропонована ефективна система регіональних списків (див. статтю).

Втім, і цей проект можна й треба покращити.

1. Я не поділяю думку про автоматичне обрання позарегіональної лідерської десятки списку партії, що змогла пройти в парламент. Маргарет Тетчер скільки разів балотувалася в мажоритарному окрузі й з неї корона не впала. Крім того, можливий варіант, що від партії в парламент пройде не більше 10 депутатів – і н…. тоді регіональні списки?

2. Теза про можливість відмови від 3-процентного прохідного бар’єру спірна. Щоправда й сам автор це визнає.

3. Найголовніше – система визначення депутатів від партії, що пройшла в парламент. Система Мірошниченка-Ключковського занадто ускладнена, не до кінця зрозуміла й може мати підводні камені. Все можна зробити набагато простіше.

Отже, моя система. В Україні створюється 45 виборчих округів. Кожна партія висуває в 1 окрузі 10 кандидатів. Голосування проводиться написанням номеру в квадратику навпроти назви політичної партії. Таким чином, кожен кандидат отримає чітку цифру – кількість поданих за нього голосів, яка буде зафіксована в документі ТВК.

Вибори відбулися, визначено партії, що пройшли в парламент. ЦВК порівнює регіональні дані по кандидатах від цих партій і відбирає тих, котрі отримали найбільшу кількість голосів.

Питання – що робити, якщо партія отримала 80 місць, а виборці проголосували лише за 70 осіб з регіональних списків? Що робити, коли певна кількість кандидатів отримала однакову кількість голосів?

Відповідь – а в такому випадку все вирішить загальнонаціональний список партії (його все-таки потрібно створювати). Депутатами стануть ті, хто посідає вищі місця в списку.

4. Якщо неможливо розібрати цифру в квадратику, такий голос зараховується як голос в закордонному виборчому окрузі – тобто просто за партію.

5. Які це європейські стандарти заважають мати графу «проти всіх»? А покажіть-но ці стандарти!

(Взагалі термін «європейські стандарти» зараз впихають де завгодно і навіть не задумуються, що тим самим його дискредитують).

6. Як на мене, заборона опубліковувати передвиборчі рейтинги на період 2 тижнів до виборів – корисна річ, оскільки не всі мають список надійних соціологічних компаній.

Отакі мої міркування. Готовий до обговорення моєї системи.