![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
stoli76Не дивлячись на пристрасть автора до електоральної географії, в цьому журналі ніяк не доходили руки.
Отже, прошу дивуватися та аналізувати – Коростенська електоральна аномалія!
Під цим терміном я розумію принципове несхоже голосування північних районів Житомирської області у порівнянні з іншими районами Житомирщини (та й навколишніми з сусідніх областей).
В Коростенській електоральній аномалії високі результати мають ПР та КПУ, що загалом нехарактерно для глибокоправобережної України.
За демографічними, національними, соціальними показниками населення аномалії не відрізняється від найближчого оточення. Наскільки я знаю, лише в самому Коростені дещо підвищений відсоток росіян (тут ліньки порпатися в статданих), але ж це зовсім невелике відхилення, а в інших місцевостях і цього фактору немає!
Мій висновок – справа в самоусвідомленні територіальної общини.
Поліщуки – етнографічна група в складі української нації, проживають в північних районах Правобережної України.
Вочевидь, ментальність поліщуків (чи їх частини) відчутною мірою відрізняється від ментальності українців з навколишнього оточення.
Спробую виділити 2 можливі причини такого відхилення (не виключено, що обидві мають місце):
– поліщуки є змішаним українсько-білоруським етносом, тому національне українське питання не знаходиться на пріоритетному місці в їх світогляді;
– патріархальніший уклад життя (у порівнянні з сусідніми українцями) стримує проникнення нової ідеології та консервує радянську систему координат.
На підтвердження другої причини можу нагадати, в якій системі координат ще в 90-х роках перебували селяни Центральної України, і скільки часу знадобилося для її зламу.
(Невеликий відступ – недавня розмова з мешканцем Кіровоградської області (з села виїжджає вкрай рідко, 40 років), його пряма мова: «Западенці – це оті, шо в них Тягнибок старший і вони хочуть до Польші приєднатися». Перед вами яскравий приклад радянської системи координат.)
Задамося питанням – а де межі Коростенської електоральної аномалії? Воно цікаве тим, що зона має продовження вздовж кордонів України.
Якщо уважно проаналізувати результати виборів у Волинській та Рівненській областях порайонно, то можна помітити, що на півночі ПР та КПУ набирають дещо більше голосів. Щоправда, тут різниця невелика, а не така разюча, як в Житомирській області. Апофеозом такого типу голосування стала перемога КПУ в 2012 році в Любешівському районі (ну а що ви хотіли, Саддам Іванович свій, тутейший).
Чорнобильська катастрофа позбавила можливості зробити повноцінні висновки по північних районах Київської області, але результати голосування в Поліському (частково в Іванківському) районах дають підстави зарахувати цю місцевість до Коростенської електоральної аномалії.
І найцікавіше – аномалія продовжується у прикордонні в Чернігівській області. Тут поліщуків в теорії начебто й немає, але місцева самосвідомість на порядок вища (там чого тільки місцеві діалекти варті). Загалом населення півночі Чернігівщини можна сміливо зараховувати до «електоральних поліщуків».
Ось така аномалія, малята!
Отже, прошу дивуватися та аналізувати – Коростенська електоральна аномалія!
Під цим терміном я розумію принципове несхоже голосування північних районів Житомирської області у порівнянні з іншими районами Житомирщини (та й навколишніми з сусідніх областей).
В Коростенській електоральній аномалії високі результати мають ПР та КПУ, що загалом нехарактерно для глибокоправобережної України.
За демографічними, національними, соціальними показниками населення аномалії не відрізняється від найближчого оточення. Наскільки я знаю, лише в самому Коростені дещо підвищений відсоток росіян (тут ліньки порпатися в статданих), але ж це зовсім невелике відхилення, а в інших місцевостях і цього фактору немає!
Мій висновок – справа в самоусвідомленні територіальної общини.
Поліщуки – етнографічна група в складі української нації, проживають в північних районах Правобережної України.
Вочевидь, ментальність поліщуків (чи їх частини) відчутною мірою відрізняється від ментальності українців з навколишнього оточення.
Спробую виділити 2 можливі причини такого відхилення (не виключено, що обидві мають місце):
– поліщуки є змішаним українсько-білоруським етносом, тому національне українське питання не знаходиться на пріоритетному місці в їх світогляді;
– патріархальніший уклад життя (у порівнянні з сусідніми українцями) стримує проникнення нової ідеології та консервує радянську систему координат.
На підтвердження другої причини можу нагадати, в якій системі координат ще в 90-х роках перебували селяни Центральної України, і скільки часу знадобилося для її зламу.
(Невеликий відступ – недавня розмова з мешканцем Кіровоградської області (з села виїжджає вкрай рідко, 40 років), його пряма мова: «Западенці – це оті, шо в них Тягнибок старший і вони хочуть до Польші приєднатися». Перед вами яскравий приклад радянської системи координат.)
Задамося питанням – а де межі Коростенської електоральної аномалії? Воно цікаве тим, що зона має продовження вздовж кордонів України.
Якщо уважно проаналізувати результати виборів у Волинській та Рівненській областях порайонно, то можна помітити, що на півночі ПР та КПУ набирають дещо більше голосів. Щоправда, тут різниця невелика, а не така разюча, як в Житомирській області. Апофеозом такого типу голосування стала перемога КПУ в 2012 році в Любешівському районі (ну а що ви хотіли, Саддам Іванович свій, тутейший).
Чорнобильська катастрофа позбавила можливості зробити повноцінні висновки по північних районах Київської області, але результати голосування в Поліському (частково в Іванківському) районах дають підстави зарахувати цю місцевість до Коростенської електоральної аномалії.
І найцікавіше – аномалія продовжується у прикордонні в Чернігівській області. Тут поліщуків в теорії начебто й немає, але місцева самосвідомість на порядок вища (там чого тільки місцеві діалекти варті). Загалом населення півночі Чернігівщини можна сміливо зараховувати до «електоральних поліщуків».
Ось така аномалія, малята!
