stoli76

Як керівництво думало позбиткуватися над підлеглим і що з того вийшло.Цю історію я почув від очевидця подій.

Спочатку ліричний відступ.

Служба в погонах має схожі моменти у всіх силових відомствах. Начальство (переважна більшість керівників) збиткується над своїми підлеглими, караючи їх як завгодно і за що завгодно. В кожному відомстві це набуває свої особливих форм.

В міліції керівники страшенно люблять оголошувати підлеглим операм чи слідчим догани, суворі догани та неповну службову відповідність. До речі, від цього є й матеріальна вигода – якщо на тебе накладено стягнення, то ти не маєш права на премію. Таким чином, всі, крім начальства цих грошей не отримують. Якщо з тебе нарешті через рік чи півроку знімуть стягнення, будь певний, що через тиждень на черговій нараді по підбиттю підсумків службової діяльності тобі знову оголосять догану. Це неписаний закон.

Але цього багатьом здається замало, і вони влаштовують засідання, де заслуховують покараних на предмет того, як вони виправляють становище з хєровими показниками службової діяльності. Все це проходить у формі «ну давай, виправдовуйся, а ми тобі не віримо, бо показники у тебе все одно хєрові! Ану обіцяй виправитися! Запишіть у протокол – Голопузенко пообіцяв дати показники до кінця цього місяця. А якщо не дасть – оголосимо сувору догану.»

А тепер власне історія.

Прийшов у слідчий відділ молодий лейтенант. Зразу давати догани таким не можна, тільки десь через півроку. І ось цей термін минув, справу зроблено, і в план наради в райуправлінні внесли заслуховування лейтенанта, в якому він буде виправдовуватися перед начальством по повній (принаймі так те начальство цілком щиро вважало). Як воно помилялося!

Лейтенант рішуче підійшов до трибуни і почав свій виступ, якому судилося стати безсмертним в народній пам’яті.

«Товариші! На якість моєї службової діяльності негативно вплинула одна дуже погана історія. Півмісяця назад у мене украли форменні штани. Цим мені була нанесена важка моральна травма. Я пішов до начальника слідчого відділу з вимогою розібратися в ситуації, а також попросив допомогти в отриманні нових штанів, оскільки в речовій службі без подання керівництва і свитка не видадуть. Там скажуть «по нормативах твої штани новенькі і ще не зносилися, тому не маємо права видавати нові».

Начальник слідчого відділу грубо обірвав мене і заявив, щоб я зі своїми ідеями ішов подалі. Від цього моральна травма посилилася.

Товариші! Нам треба знайти цю «крису», яка краде у своїх! Тому я вимагаю створення комісії для проведення службового розслідування крадіжки моїх форменних штанів!»

Начальник райуправління червоніючи, кинув погляд на начальника слідчого відділу. Останній сидів білий з роззявленим ротом і очима як у риби, викинутої на берег. Таких «слів правди» від підлеглого він явно не очікував.

Зрозумівши, що з начслідвідділу в цей момент каші не звариш, начальник райуправління спробував знайти іншу жертву – начальника відділу кадрів. Між ними відбувся короткий насичений діалог: «Хто його випустив на трибуну, хто йому дав слово?» – «Так Ви ж самі внесли його звіт про виправлення показників до плану наради».

Тут потрібно зауважити, що зміст наради обов’язково лягає на папір і потрапляє на очі вищому керівництву. І якщо в плані наради було заслуховування когось, то обов’язково треба приймати рішення результатами заслуховування. Начальник райуправління уявив собі витяг з протоколу наради, в якому говориться про те, що ухвалили створити комісію для проведення службового розслідування по факту зникнення форменних штанів працівника слідчого відділу Х. і реакцію на це відділу роботи з персоналом управління міста. Після такого знаменного рішення неповна службова відповідальність в нашій смішно-ідіотській системі світила вже йому.

«Приберіть його з трибуни»,– голосом пораненої морської свинки заблагав начрайуправління. Начвідділу кадрів і начальник слідчого відділу обережно взяли лейтенанта за лікті й потихеньку почали відтягувати. А той все ніяк не міг заспокоїтися і волав про те, що без рішення комісії він не зможе отримати нові штани, а без форменних штанів він як слідчий нормально працювати не може і ще багато чого шедеврального. Зал плакав зі сміху – такого шоу присутні давно не бачили.

На ранок наступного дня біля кабінету лейтенанта стояв працівник речової служби з трьома парами штанів на вибір.

Flat | Top-Level Comments Only

From:

bf-109e.livejournal.com

Агахахаха! Давненько такого приємного не читав!!!

Откуда дровішкі? (с) ;-)

stoli76.livejournal.com

Мій колега по теперішній роботі бачив все це на власні очі на роботі колишній. Я просто літературно оформив розповідь і нічого від себе навіть не додавав.