КЕА

Не дивлячись на пристрасть автора до електоральної географії, в цьому журналі ніяк не доходили руки.

Отже, прошу дивуватися та аналізувати – Коростенська електоральна аномалія!
Під цим терміном я розумію принципове несхоже голосування північних районів Житомирської області у порівнянні з іншими районами Житомирщини (та й навколишніми з сусідніх областей).
В Коростенській електоральній аномалії високі результати мають ПР та КПУ, що загалом нехарактерно для глибокоправобережної України.
За демографічними, національними, соціальними показниками населення аномалії не відрізняється від найближчого оточення. Наскільки я знаю, лише в самому Коростені дещо підвищений відсоток росіян (тут ліньки порпатися в статданих), але ж це зовсім невелике відхилення, а в інших місцевостях і цього фактору немає!
Мій висновок – справа в самоусвідомленні територіальної общини.
Поліщуки – етнографічна група в складі української нації, проживають в північних районах Правобережної України.
Вочевидь, ментальність поліщуків (чи їх частини) відчутною мірою відрізняється від ментальності українців з навколишнього оточення.

Спробую виділити 2 можливі причини такого відхилення (не виключено, що обидві мають місце):
– поліщуки є змішаним українсько-білоруським етносом, тому національне українське питання не знаходиться на пріоритетному місці в їх світогляді;
– патріархальніший уклад життя (у порівнянні з сусідніми українцями) стримує проникнення нової ідеології та консервує радянську систему координат.
На підтвердження другої причини можу нагадати, в якій системі координат ще в 90-х роках перебували селяни Центральної України, і скільки часу знадобилося для її зламу.
(Невеликий відступ – недавня розмова з мешканцем Кіровоградської області (з села виїжджає вкрай рідко, 40 років), його пряма мова: «Западенці – це оті, шо в них Тягнибок старший і вони хочуть до Польші приєднатися». Перед вами яскравий приклад радянської системи координат.)

Задамося питанням – а де межі Коростенської електоральної аномалії? Воно цікаве тим, що зона має продовження вздовж кордонів України.
Якщо уважно проаналізувати результати виборів у Волинській та Рівненській областях порайонно, то можна помітити, що на півночі ПР та КПУ набирають дещо більше голосів. Щоправда, тут різниця невелика, а не така разюча, як в Житомирській області. Апофеозом такого типу голосування стала перемога КПУ в 2012 році в Любешівському районі (ну а що ви хотіли, Саддам Іванович свій, тутейший).
Чорнобильська катастрофа позбавила можливості зробити повноцінні висновки по північних районах Київської області, але результати голосування в Поліському (частково в Іванківському) районах дають підстави зарахувати цю місцевість до Коростенської електоральної аномалії.
І найцікавіше – аномалія продовжується у прикордонні в Чернігівській області. Тут поліщуків в теорії начебто й немає, але місцева самосвідомість на порядок вища (там чого тільки місцеві діалекти варті). Загалом населення півночі Чернігівщини можна сміливо зараховувати до «електоральних поліщуків».
Ось така аномалія, малята!