«Яке це щастя – говорити що думаєш! Яка це мука – думати що говориш!» (Сергєй Довлатов)

[stoli76]

Восени 2018 року мій колега запитав: «За кого думаєш голосувати на президентських виборах? Як тобі Зеленський». Моя відповідь була щирою: «Нічого не можу сказати. Я не можу проголосувати за людину, про яку як про політика я нічого не знаю».

Ну а раз не знаю, то треба вивчати J

Перше політичне інтерв’ю Зеленського Гордону мене шокувало. Є така мудрість – Хто як висловлюється, той так і мислить. Зеленський вразив своєю недорікуватістю, думками у формі метеорів (раптово загорілася і раптово згасла), невмінням розкрити власну ж політичну позицію.

Перша велика пресконференція Залужного залишила хоч і не таке страшне враження, але було помітно, що йому важкувато дається висловлення позицій, відмінних від озвучування професійних знань.

Аж ось спеціально подивився відеовиступ Залужного на заході “Україна змінює світ. Діалоги про можливості”.

Очевидно, що Залужний почав працювати над собою у цьому плані, і його мовлення вже тече майже як струмочок.

Передчуваючи питання «як тобі Залужний» - відповідь така сама «Нічого не можу сказати. Я не можу проголосувати за людину, про яку як про політика я нічого не знаю».

Передчуваючи питання «за кого можеш проголосувати?» - відповім, що мій фаворит, не дивлячись на солідний політичний стаж, навіть не згадується соціологами в опитуваннях.

Comments

[kondybas]

Представницька демократія - із правом обирати та бути обраним - для тих, в кого є, що захищати. Коли голосуєш не "па пріколу", а з вульгарних меркантильних міркувань. Марно очікувати осмисленого раціонального вибору від тих, для кого цей вибір або нічого не значить, або несе рандомні наслідки.